Яновський
Фелікс Йосипович

д.т.н., професор,
лауреат Державної премії України,
академік АН прикладної радіоелектроніки,
Міжнародної академії навігації та
управління рухом,
Транспортної академії України та
Академії електромагнетизму
(Кембридж, Массачусетс, США),
IEEE Fellow

Професор кафедри

Народився 7 лютого 1946 р. у м. Києві. Киянин у третьому поколінні.

Робота. Працює в Національному авіаційному університеті (НАУ) з 1969 р. Пройшов всі викладацькі посади від асистента до професора, доктора наук, завідувача кафедрою. Починав на кафедрі радіолокації (асистент, старший викладач, доцент). Після реорганізації радіотехнічного факультету в 1989 р. працював доцентом, а з 1992 р. професором кафедри експлуатації та ремонту бортового радіоелектронного обладнання, у 2000 р. став професором і заступником завідувача кафедри аеронавігаційних систем, а з 2008 працює завідувачем кафедри радіоелектроніки.

У 1996 р. був запрошений до відомого європейського університету TU-Delft (Нідерланди), що розташований у старовинному голландському місті Делфт недалеко від Гааги і Роттердама. За згодою НАУ в період з 1996 по 2003 р. працював у TU-Delft по декілька місяців на рік як провідний учений (Top Scientist), професор Міжнародного дослідницького центру телекомунікацій і радіолокації (IRCTR) і кафедри радіолокації й дистанційного зондування TU-Delft.

У 1998 – 2000 брав активну участь у створенні Субрегіонального навчального центру ICAO при НАУ і був його першим директором (за сумісництвом).

Активно займаючись науковою діяльністю, протягом багатьох років співпрацював з різними підприємствами радіоелектронної галузі в колишньому Радянському Союзі і в Україні, зокрема за сумісництвом був провідним науковим співробітником Служби головного конструктора Київського державного підприємства НДІ «Буран» (2004 – 2006) і понині залишається членом науково-технічної ради цього підприємства.

Освіта. У 1968 р. закінчив з відзнакою радіотехнічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації (тепер НАУ). Без відриву від виробництва підготував у НАУ кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (науковий керівник – Іван Максимович Баранов), яку успішно захистив в 1979 р. у м. Москві на спеціалізованій раді за спеціальністю «Радіолокація і радіонавігація».

У 1992 р. підготував і захистив в НАУ докторську дисертацію за спеціальністю «Експлуатація повітряного транспорту» і став одним з перших докторів технічних наук, затверджених ВАК незалежної України. У 1993 р. захистив на спеціалізованій раді у Москві докторську дисертацію за іншою спеціальністю – «Радіолокація і радіонавігація» і отримав другий диплом доктора технічних наук, виданий ВАК Російської Федерації.

Наукові звання: доцент по кафедрі радіолокації (1983), професор по кафедрі експлуатації та ремонту бортового радіоелектронного обладнання (1994).

Наукові дослідження пов’язані з проблемами радіолокації, дистанційного зондування, обробки сигналів, адаптивних вимірювань, електрики атмосфери. Брав участь у розробці бортового радіоелектронного обладнання, зокрема цифрових метеонавігаційних радіолокаторів нового покоління. Ці роботи були відзначені Державною премією України. Був одним з перших в Україні, хто запропонував використання поляриметричних методів для метеорологічних та інших радіолокаторів. Розробив теоретичні основи локалізації зон небезпечних метеорологічних явищ, методи їх локалізації, оцінювання параметрів. Створив теорію, математичні моделі та методи доплерівсько-поляриметричної радіолокації метеорологічних утворень, алгоритми обробки сигналів і принципи побудови відповідних пристроїв і систем. Створив спектрально-поляриметричний метод дистанційного дослідження природних явищ та об’єктів. Результати досліджень та винаходів втілені в Україні, Росії та Нідерландах.

Викладацька діяльність. Протягом роботи в НАУ проф. Яновський поставив багато нових навчальних курсів з різних дисциплін на кафедрах радіолокації, бортового радіоелектронного обладнання і аеронавігаційних систем. Серед них: Теорія локаційних систем, Радіолокаційні системи повітряних суден, Системи спостереження, Аерокосмічні знімання та дистанційне зондування, Дистанційне зондування атмосфери, Системи зв’язку навігації та спостереження, Основи наукових досліджень.

На кафедрі радіоелектроніки викладає наступні дисципліни: Вступ до спеціальності «Мікро- та наноелектроніка», Вступ до спеціальності «Електронні пристрої та системи», Основи побудови електронних систем, Радіоелектронні системи, Транспортні електронні системи, Основи наукових досліджень, Основи авіаційного радіозв’язку, радіолокації і радіонавігації (для кафедри авіоніки).

Всі дисципліни читаються англійською, українською і російською мовами в залежності від прийнятої мови навчання даної групи студентів.

У 2000-2004 роках запрошувався для читання лекцій і разом із своїми студентами брав участь у пересувних літніх школах європейських університетів (Joint European University Activity: International Travelling Summer School on Microwaves & Lightwaves), що проходили у Москві, Мадриді, Мінську, Варшаві. У 2011 році читав лекції у міжнародній літній школі «Achievements and Applications of Contemporary Informatics, Mathematics and Physics» на базі Національного технічного університету України «КПІ».

Як запрошений професор читав лекції в університетах: TU-Delft, Нідерланди (2002-2003), Al-Balqa Applied University/Al-Huson University College, Ірбід, Йорданія (2007), Hanyang University, Сеул, Корейська республіка (2008), Інститут метрології, академія наук №2, Пекін, КНР (2010), Варшавський політехнічний університет, Польща (2010). У 1998 провів одноденний семінар у Penn State University (University Park, PA, USA).

Був одним з ініціаторів інноваційного проекту англомовної освіти в НАУ. З 2011 року є координатором проекту EWENT за програмою Європейської Комісії Erasmus Mundus щодо обміну студентами, аспірантами та викладачами з університетами Ірландії, Іспанії, Італії, Франції, Чехії, Польщі та Угорщини.

Підготував 10 кандидатів технічних наук та понад 250 інженерів, спеціалістів та магістрів. В даний час готує до захисту п’ять аспірантів і двох докторантів.

Участь у роботі наукових рад, товариств і академій. Член Наукової ради Національної академії наук України з проблеми "Радіофізика i НВЧ електроніка", член Генеральної асамблеї Європейської мікрохвильової асоціації (EuMA) та офіційний представник України, Молдови і Грузії у Генеральній асамблеї EuMA (2004-2007). З 1994 року член інституту інженерів з електротехніки і електроніки (IEEE), обраний IEEE Fellow (2008), організатор і перший голова українського відділення IEEE з аерокосмічних та електронних систем (AES) та обробки сигналів (SP) – IEEE Ukraine SPS/AES Joint Chapter. Дійсний член Транспортної академії України (1994), Академії електромагнетизму (Кембридж, США, 1996), Академії навігації та управління рухом (Санкт-Петербург, Росія, 2001), Академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії та України (2008).

Член Експертної ради ВАК України (1998-2002). Член спеціалізованих наукових рад із захисту докторських дисертацій при НАУ і при Державному університеті інформаційних та телекомунікаційних технологій (ДУІКТ).

Організація міжнародних наукових конференцій, редакційна діяльність. Брав участь в організації багатьох міжнародних конференції з різних напрямів електроніки і комп’ютерних технологій як організатор і голова секцій, член програмних комітетів, ключовий спікер в Австралії, Австрії, Великій Британії, Китаї, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Російській Федерації, США, Україні, Франції, Чеській Республіці, Швейцарії. Є головою популярної міжнародної конференції Microwaves, Radar and Remote Sensing (MRRS), що проходить в НАУ з 2005 кожні три роки. Наступна четверта конференція запланована на вересень 2014 року (MRRS-2014). Праці цих конференцій публікуються в IEEE X-plore, входять до баз Scopus, Microsoft Academic Search та ін. Крім того, організував і був головою двох конференцій RMSW-2010 та RMSW-2012, що проходили в рамках міжнародного авіаційного конгресу у НАУ.

Проф. Яновський Ф. Й. є членом редколегій низки професійних журналів в Україні (Електроніка і системи управління, Вісник астрономічної школи, Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій) і закордоном: Microwave and Wireless Technology (Cambridge University Press, UK) та Transactions of PIT (Poland). Він є рецензентом статей, що подаються у видання IEEE та інші міжнародні фахові журнали.

Нагороди. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996). Нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1983), нагрудними знаками «Почесний радист» (1986) та «Винахідник СРСР» (1987), «Ветеран НАУ» (2008), «75 років Національному авіаційному університету», IEEE Fellow, реципієнт низки міжнародних грантів.

Біографію Ф. Яновського (Yanovsky, Felix J.) включено до ювілейного 16-го видання «Хто є хто у світі» (Who’s Who in the World), що вийшло друком у 1999 році до сторіччя цього всесвітньо відомого довідника, і щорічно включають у наступні видання. Біографічні відомості також опубліковані у довідниках Who is Who in Electromagnetics (Cambridge, MA, USA) та «Кто есть кто: РУССКОЕ ИЗДАНИЕ», 8 издание.

Наукові праці. Має понад 460 наукових праць, 41 винахід.

Вибрані опубліковані праці:

1. A. Nebylov, J. Watson, F. Yanovsky. «Aerospace Sensors», Momentum Press, New York, 2012, 576 pp.

2. F.J. Yanovsky, «Inferring microstructure and turbulence properties in rain through observations and simulations of signal spectra measured with Doppler–polarimetric radars», In book: Polarimetric Detection, Characterization, and Remote Sensing, Springer, 2011. – 545 pp.

3. F.J. Yanovsky, «Millimeter Wave Radar: Principles and Applications», In book: Millimeter-Wave Technology in Wireless PAN, LAN and MAN, CRC Press, 2008. – 436 p.

4. Кулик М.С., Харченко В.П., Луцький М.Г., Яновський Ф.Й. та ін. «Энциклопедия безопасности авиации», Київ, Техніка, 2008. – 1000 с. (Російською мовою).

5. F.J. Yanovsky, H.W.J. Russchenberg, and C.M.H. Unal, «Retrieval of Information about Turbulence in Rain by Using Doppler-Polarimetric Radar», IEEE Transactions on Microwave Theory and Techniques, Feb., Vol. 53, No 2, 2005, pp. 444 – 450.

6. F.J. Yanovsky, I.G. Prokopenko and L.P. Ligthart, «Adaptive algorithms for radar detection of turbulent zones in clouds and precipitation», IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems, Vol. 39, No1, 2003, pp. 357-367.

7. Яновський Ф.Й., «Метеонавігаційні радіолокаційні системи повітряних суден», Київ, Видавництво НАУ, 2003 – 304 с.

Cписки робіт по роках:

2013                2012                2011                2010

2009                2008                2007                2006

2005                2004                2003                2002

2001

Вибрані публікації до 2001

Повний список друкованих праць